Зима уже минає.
Ось-ось прийде́ весна,
Та досі в нас триває
Жорстока ця війна,
Що вороги, зі сходу
Прийшовши, принесли
До нашого народу,
Який в полон взяли.
Та ми не здаємося
Їм, а усі щосил
Із ними ще б’ємося
За мирний небосхил,
За волю та свободу,
За долю чарівну
Лиш нашого народу.
Так само, як весну,
Ми їх зустрінем. Будем,
Одначе, жити вік
Із ними, як здобудем
Ми перемогу. Ввік
Війни не буде. Мати
Ми будемо вік мир,
Що буде обіймати
Нас, в свій солодкий вир
Узявши. І радіти
Ми будемо усі,
Немов маленькі діти,
Бо ж мир у всій красі
В нас буде панувати,
Війні поклавши край.
Ми будем раювати,
Звільнивши рідний край
Від ворогів навіки.
Війни не буде ввік,
А буде мир повіки,
Завжди, постійно, вік.
Євген Ковальчук, 19. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2024
автор: Євген Ковальчук