Колись давно я зосередилась на сонці.
Воно таке - яскраве і сліпуче.
І так давно сліпить себе давала мУці,
Що випалила ТА пів віку вже мого. Жагуча!
Чи мУка то? Чи справді сонця промені?
Не розібралась... НевідОмо ...
Але я знаю: Всесвіт посила мені
Розраду в візерунках слова.
https://www.youtube.com/watch?v=815dZOPSXfo&list=PLFa-rbMwcjTXJiHA4yZ1XQCJLNxLxZ6PP&index=34
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2024
автор: Ірина Вірна