Під тихий шелест ніжних крапель дощових
Так добре мріється й чекається на краще.
Приворожить,
заколисає,
поведе за думку-нитку в сни,
Щоб забуття вточило вік по краплі.
Розірве нитку провідну то гуркіт грому, то спалах блискавиці.
Немає спокою, зачаїлась в кутку думок десь мрія...
Що не спиться?
Розплескані надії та чекання рвані...
Під барабанний дріб дощу
пригадуєш
минулі зради-рани-драми.
https://youtu.be/3_8TwZs4HDk?si=teEOLdoofbWT9vro
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024781
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2024
автор: Ірина Вірна