Осінь нам відродить сили
Плине осінь клином журавлиним
Над землею, що лежить в вогні,
Ген «курли» гірке пташине лине,
Болем обізвалось і в мені.
Вмилася і ця осінь печаллю,
В траурнім вінку її краса:
Хтось – убитий, інші, мов прочани,
По всім світу. Стогнуть небеса:
«Як же зупинить орду-навалу,
Україну-неньку врятувать,
Ці жнива закінчити криваві,
Щоб поля житами засівать?
Їм болять і рани незагойні
В материнських зболених серцях,
Бо не кожна до грудей пригорне
Донечку чи сина-молодця.»
Сумом оповиті ранки сиві,
Туга сповиває кожен день,
Але осінь нам відродить сили.
Віриться, вона не підведе!
27.09.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2024
автор: Ганна Верес