а я ішов з тобою поряд
не бачив я твою красу
я обертався на чийсь окрик
а ти проходила скрізь мглу
а я з туманами як танго
в ночі кружляв серед зірок
і я тебе не бачив поруч
а залишався лише крок
я відчував тепло надії
я мрію серцем обгортав
я твоїм подихом зігрітий
но я цього ще не пізнав
а я тебе у снах кружляю
і як розвіється туман
в руках твій стан я обіймаю
і поцілунок на уста
і локони твого волосся
як хвилі кави з молоком
ти зупиняєш в мені подих
дивившись в очі красотой
твій стан зворушливий ходою
мої руйнує відчуття
і я кидаюсь в твою долю
відчути там ковток життя
мене зриває зорепадом
на твою шкіру як росою
і як світанок я засяю
в твоїх руках наче руною
твій погляд сяяння двух зірок
твій погляд спалахи зорі
твій погляд зарево кохання
в моїй так змореній душі
а я з туманами як танго
в ночі кружляв серед зірок
і я тебе не бачив поруч
а залишався лише крок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2024
автор: Андрій Листопад