А небо безмежне, сяє блакиттю,
Швиденько пробігла хмарка пустунка,
І поле немовби, золотом вкрите,
Це звісно землі улюблена хустка.
Блаженний стоїш, душею на злеті,
Бракує чого, для щастя людині?
Візьми всю красу, дарунок планеті,
Її збережи, нащадкам віднині.
Моря, океани, ріќи й озера,
Простори широкі, гори високі,
Звідтіль таємниця криється древня,
Любов'ю лишень своєю наповни.
Зібралися тільки во́рони чорні,
Їм зброї все більше, перша задача,
Багатство і влада, ра́зом потворні,
А люди відвічно, маса терпляча.
Тож мирно прожити, диво й фено́мен,
Як монстра війни позбутися злого?
У світі ж немає знаймо дорожче,
Чим наше життя, дароване Богом!
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2024
автор: liza Bird