Чому замість канікул я думаю про те,як вижити?
Чому мені десять і я шукаю інформацію в газетних вижимках
Про те як врятуватися з окупації ,
Про те,як не вмерти від ядерного пилу:
-Мені десять і мене ще не вбили.
Чому замість школи я йду в бомбосховище плакать під гуркіт російських ракет?
Хочу деменцію.
Чому мені десять і я розбираюсь в ворожій військовій техніці?
І замість канікул в селі у бабусі десь на своїй території
Бачу солдат у ворожій формі я
Вони ставлять ножі до горла.
(Міняється траєкторія)
Памʼятаю, колись хотіла до моря я.
До моря не хочу я,мені десять і я знаю про теракт на Каховській ГЕС
Я йду по руїнам лікарні і поряд шкульгає поранений пес
Я не знаю яку оцінку отримала б я за чверть
Мені десять,та я знаю чиї очі носитиме смерть.
Мені десять і я хотіла б знати
де зараз вбиває ворожих людей мій тато
Я вже не спитаю скільки могла би отримать за чверть:
-Мені десять і замість уроків я вчуся не думать про смерть.
Мені десять і я вже добре розбираюсь в військовій політиці,
Я піддаю це аналізу,розбору і критиці
Мені десять і я відчуваю що зовсім стара.
Завтра прокинусь чи також побачу наскільки низькою буває трава?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2024
автор: Вікторія Коваль