Кольоровими пасмами жартів знов обведу кордони,
Неминучими будуть останні думки про все,чого буть не може.
Ти останнє цензурне слово в моєму тепер лексиконі,
Я шукаю в палітрах фарби,що будуть на тебе схожі.
Я востаннє дивуюсь світлу,бо востаннє дивлюсь на тебе,
Моя муза мене не любить як не любить брехню і славу,
Що ти скажеш востаннє,музо,і коли повернешся в небо?
Розкажи про кохання своє і про те як його не стало.
Розкажи про ранкову каву,покажи увесь вільний простір,
Надрукуй вже ті декілька літер і скажи вже останнє слово,
Моя муза мене не любить і тому я сміюсь від злості,
Моя муза мене не любить
І тому я сміятимусь знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2024
автор: Вікторія Коваль