Памяти С.А. Есенина
Про затягнутий зашморг на шиї
І волосся його золоте
Сіроманкою свічка завиє,
Як журба під пером зазцвіте.
Захитаються стіни навколо,
Бо, хильнувши міцного вина,
Зрозумію, що, мабуть, ніколи
Не поверне його глибина,
До якої зірвався зі скелі
Та, ламаючи крила летів,
Аж допоки мотузка в готелі
Не поставила хрест на житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2024
автор: Zorg