Памяти С.А. Есенина
Про затягнутий зашморг на шиї
І волосся його золоте
Сіроманкою свічка завиє,
Як журба під пером розцвіте.
Захитаються стіни навколо,
Бо, хильнувши міцного вина,
Зрозумію, що, мабуть, ніколи
Не поверне його глибина,
У яку обірвався зі скелі
Та, ламаючи крила, летів,
Аж допоки мотузка в готелі
Не поставила хрест на житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2024
автор: Zorg