Я живу на землі, на цій грішній землі,
Де неправда диктує закони.
Часто важко мені, дуже важко мені,
Від брехні, від обману і втоми.
Кожен день – як один, бо турбот – повен рот,
Ну, а дні пролітають за днями,
«Ти для чого живеш?» - я питаю себе,
І звичайно ж розводжу руками.
Красномовний німий, всевидющий сліпий,
Часто я себе так називаю,
Бачу те, чого бачити я б не хотів,
Кажу те, чого сам я не знаю.
«Зачекай, зупинись, озирнись, повернись,
Схаменись», - сам себе я благаю!
Але час не щадить і хапає у вись,
Де розплата за долю з гріхами.
Це є наше життя, беззмістовне життя,
Яке треба достойно прожити,
Віру й правду у собі ти завжди тримай
Й пам’ятай: їх не можна купити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102501
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.11.2008
автор: Дмитро Вільха