Я був сліпим заручником системи.
Я вірив в конституцію, права.
Я намагався не порушувать закони,
Та влада вже зворотне довела.
Я зрозумів, надіюсь ще не пізно,
Що в конституції сама брехня.
Нема в нас прав, живемо ми не гідно,
Бо влада в нас як тая сарана.
Чому зі всіх живуть достойно,
Лиш одиниці, ті що при грошах.
Народ наш вільний має виживати,
Ховаючи при цьому власний страх.
Ви подивіться, очі не ховайте,
До чого жадібність вже довела.
Вставайте люди, сили об’єднайте,
Бо наша Україна в нас одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2024
автор: Wened