Синичка й кіт

Оля  вазон  в  кухні  підлила.
Любить  рослинам  послужити!
Потім  віконце  відхилила,
Щоби  повітря  освіжити.
Коту  накидала  пшенички
З  підливою  м’ясною  в    миску.  
Пішла  до  ванни  мити  личко  
І  зуби  чистити  –  до  блиску.
Біля  вікна  лишила  (звичка!)
Із  соняшника  насінини.
Занюхала  тут  їх  синичка
І  залетіла  на  гостину.  
На  підвіконня  стрибнув,  звісно,  
Кіт.  Пташка  йому:  «Жити    
Хотіла  б  ще,  співати  пісню!»
«Гаразд.  Не  з’їм  тебе.  Я    ситий».  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)