У сутінках тиші, де мрії живуть,
Дотики пристрасті ніжно пливуть.
Тіло — мов полум’я, хвиля тепла,
Вплелась у обійми, як вічна весна.
Шепіт і голос — мелодія тиха,
Злива солодка у серці розлилась.
Танець між тіней, безкрайній політ,
Кожен момент — це блаженства зеніт.
Ніжні слова, мов серпанок на шкірі,
Пристрасть вогнем запалює вирій.
Серце палає, мов сонячний дар,
Ерос — то вічний любові пожар.
24-10-2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2024
автор: Олена Невідова