Of such as had forsaken him
Lucks, my fair falcon, and your fellows all,
How well pleasant it were your liberty!
Ye not forsake me that fair might ye befall.
But they that sometime liked my company
Like lice away from dead bodies they crawl.
Lo, what a proof in light adversity!
But ye, my birds, I swear by all your bells,
Ye be my friends and so be but few else.
Про тих, хто його покинув
Щасливцю, мій соколику, та друзі
Твої – ви волю любите, це знаю!
Та не лишаєте мене ви в тузі,
А ті, кого я другом пам’ятаю,
Мов воші геть з мерця – не по заслузі
В легкій я скруті цю їх втечу маю!
Ні, вашими дзвіночками клянусь:
Ви – ті, чиєю вірністю хвалюсь.
Переклад 25.10.2024
Примітка: сокол був емблемою королеви Анни Болейн, другої дружини Генріха VIII, в яку Ваєтт був закоханий, коли вона була фрейліною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2024
автор: Валентина Ржевская