«в усьому винні серця-попередники…»

«в  усьому  винні  
серця-попередники»  —
мовило  зозулине  серце  
на  своє  виправдання
виштовхуючи  з  моїх  грудей
вже  енне  за  ліком

під  стукіт  першого  з  них
кидав  бедриків  наче  кості
граючи  з  протягами  
в  бродилки  посеред  скверів

з  другим  обертався  
коло  стиглих  слив  які  репали  
оголюючи  під  темною  шкіркою
місячне  сяйво

з  третім  озвучував  
зарості  шипшини
до  хрипкості  в  голосі

з  останнім  шукав  юду
серед  12ти  апостолів  ребер
поки  невизнаний  сливовий  бог
в  сліпому  кутику  зору
гепався  на  слизькій  сльозині
радий  що  цього  
ніхто  не  бачить  

що  ж  ти  накоїло  
зозулине  серце?
що  робити  тепер  з  тобою?  
кому  підкинути?



                                               04.11.23

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2024
автор: Тарас Яресько