Дерева проганяли тишу висохлим листям,
І все ж була тиша. Був простір позбавлений голосів,
Обтесане повітря, в якому вітер не розносив
Стружку автомобільних сирен.
І я побачив, як блискавка розчахнула дерево.
А тоді дістав нотатник і записав:
Усі люди подібні олівцям в руках долі і списуються
На папері витканому з павутини сну.
29.05.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2024
автор: Володимир Каразуб