[b]Д[/b]о тебе лину в неповторний світ,
[b]О[/b]божнюю, як неньку Україну,
[b]С[/b]хиляюсь тихо до безмежних літ,
[b]К[/b]расу плекаю, мов свою дитину.
[b]О[/b]берігаю діву чарівну,
[b]Н[/b]адією живу на кращі зміни,
[b]А[/b] філігранність просто неземну
[b]Л[/b]елію, зберігаючи хвилини.
[b]А[/b]налога немає на землі,
[b]Й[/b]ого звичайно й неповинно бути,
[b]Т[/b]роянда наша мова в кришталі,
[b]А[/b] чи можливо цю красу забути?
[b]К[/b]ругом лунають ноти чарівні,
[b]А[/b] я не можу все насолодитись,
[b]М[/b]ені вони і рідні й дорогі
[b]Е[/b]нергетично зможу знов зцілитись.
[b]Л[/b]ише від них так світло на душі,
[b]О[/b]х, як зворушно проникають в серце,
[b]Д[/b]алеко та чуттєво до межі
[b]І[/b] виграють мереживами скерцо.
[b]Й[/b]ого все чую завжди залюбки
[b]Н[/b]евтомно, досягаючи вершини,
[b]А[/b], як же я люблю оці хвилини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик