Ми могли би…

І  я  сягаю  небес,  у  мріях  я  зовсім  сердешний...
Про  Янгола..  дівчину  з  казок  найвродливішу.
О,  скажи  ти  мені  відповіси,  я  є  приреченим?
Кохати  тебе  під  крихітки  часу  зупинитися...

Я  танцюю  танго  серця  і  під  цим  дощем,  
О,  навряд  чи  я  відчуваю  себе  збентежено.
Адже  немає  у  світі  ані  ланцюжка  грошей...
Я  багатший  за  світи  чарівні  ім'ям  твоїм.

Так  я  знайшов  сьогодні  тебе  у  долонях
і  я  віддаю  їм  всю  щиру  свою  душу.
Як  твій  спів,  що  принесе  насолоду,
у  очах  Янгола  вбачаю  свою  свободу.

Життя,  скажи  мені,  життя...  я  птах?
У  клітці  темрявою  жевріти  і  займатися...
Я  є  Фенікс  і  любов  моя  пітьма  для  тебе.
Ласкавий  і  закривавлений,  навіки  воля..

У  світі  пожеврілих  казок  і  сутінків  на  стінах,
і  ніжного  поцілунку  любові  у  очах  милої.
Під  шафою  можливо  в  шухлядці,
чи  може  я  маю  зізнання...  як  я  тебе  кохаю.

Омріяна  можливість.  Зустріну  їх  море.  
Як  хвилі  зіб'ють  мій  тендітний  говір...
О,  Господи,  ніколи  не  наважуся!
Любити  тебе  співаючи,  як  ти  того  варта.

Ти  ніколи  не  дізнаєшся  навіть  зі  слів  моїх

про  свою  неоціненні  веселки  барви.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: Dark Phoenix