МОЇ

Його  промовили  нею.
Відпустили.  
Воно  полинуло.  Вона  полинула.  Вони  полинули.
Правдиві.  Світлі.  Чисті.  Сотворюючі.  
Сотворюючи.
Вірили.  Довіряли.
Перетнулися.  
На  них  зиркнули.  Ще  раз.  І  ще.
Вона  стихла.  Змовкла.  Замислилася.
Відчула.  Під  вагою  нахилилася.
Воно  у  ній  мучилося.  Не  здавалося.  Не  здалося.
Заплакало.  Заридало.  Обнялися  обоє.
Випросталися.
Линули  мовчки.  
Тепер  вже  ними  обраним  шляхом.
Линули.  Йшли.
Їх  переймили.
Виказали.  Вказали.  Наказали.
Вона  вислухала.  
Змовчала.
Воно  в  ній  виїдало.  Себе.  Її.
Гризло.  
Ламало  і  сотворювало.
Сотворювало  і  ламало.
Переступило.  За  ним  переступила  і  вона.
Пішли  далі.
Виваженіше.  Стиха.  Вперто.
На  цей  раз  їх  обійшли  ззаду.
Збоку.
Вдарили.  Підступно  і  підло.
Заґратували.
Зазіркували.
Серпом.
Молотом.
Заборонили.
Та  хіба  мож  заборонити  тих,  хто  має  народ?
Народ  їх  мав.  Має.
У  них  є  народ.
Обоє  подорослішали.
Вмить.
Відповіли.
В  рази  сильніше.
Воно  зрозуміло.  Вона  теж.
Здобули.
Пізнали  мудрість.
Осмислили.  Увібрали.  
Ще  раз  переосмислили.
Усвідомили.
Остаточно  відбулися.
Рушили.  Народом.
Через  колючий.  Тернистим.
За  парти.  В  зали.  Кабінети.
Дорогами.  Окопами.
Їх  зраджували.
Над  ними  глумилися  та  насміхалися.
А  вони  кріпли.
Їх  принижували.
Та  Є  різниця!
Її  немає  лише  для  отих,  від  кого  це  походить  —  руйнівників,  окупантів,  зрадників  і…
...  ніяких  —
Тих,  які  можуть  назвати  тисячі  причин.
Тих,  які  можуть  надати  мільйон  виправдань.
Їх  били.  Мордували.  Катували.
Ґвалтували.
А  вони  міцніли.
В  них  стріляли.  
Розстрілювали.
А  вони  воскресали.
Вони  є.  Бо  були.  І  будуть.
Не  вищі  над  кимось.
Не  нижщі  за  когось.
Для  своїх  —  найкращі.  
Солов’ями  голошені.  
Але.  Якщо  потрібно
Орлиною  гостротою  несені.
Соколом  бережені.
Калиною  налиті.
Хоч  і  ще  такі  непізнані.  Не  віднайдені.  Не  вивчені.
Для  чужих  —  цікаві.  Сміливі.  
Тепер  вічні.  Тепер  вільні.
Нероздільні.
І  хай  я  буду  єдиною,  хто  залишиться  з  ними,  але  буду!
Вони  зі  мною.
Я  з  ними.  В  них.  Бо  це  МОЄ.
Бо  вони  МОЇ  —
Українське  слово  і  мова.



Марія  Дребіт  (Голодрига)



-------------------------------
27.10.2024                                                Португалія



--------------------------------------------
малюнок  авторки  в  ші

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: VIRUYU