Івась прийшов у середу зі школи.
Сказав матусі: «Хочу деревце
Я посадити. Не садив ніколи.
А деякі уже робили це.
Степан та Ігор вишеньку садили.
Іринка – грушу, яблуньку – Рустам.
І я б хотів додати світу сили,
Бо дерево ж дарує кисень нам».
«Гаразд! - Івану мама відповіла.
- Куплю тобі горіх я – диво з див».
Слово не з’їла! Саджанець уміло
Син посадив, води йому налив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)