Вона - свободи, честі, правди голос.
В ній бджіл гудіння, клекіт журавля,
Калини гроно і пшеничний колос,
Блакить небесна, сонце і земля.
Вона – це пісня – щира і крилата,
Весна і літо, осінь і зима.
Це хліб і сіль на рушнику у свята,
А в час війни із ворогами змаг -
Із тими, що мали їй труту в дзбани
Кидали, і не раз, у груди кий.
Тримала дух, загоювала рани
І гордо йшла крізь бурі та роки.
Під дахом Неба, під покровом війська.
З волошкою у сонячній косі.
Хто це така? Це мова українська.
Нескорений народ - її носій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)