Я руйную стереотипи,
Щоб піти за звичайні рамки,
Світ новий відчиню зі скрипом,
Зруйнувавши піщані замки.
Геть порожні чужі надбання -
Скину маски, чужі личини.
Загадаю прості бажання,
Хоч немає на то причини.
І немає ніяких чарів,
Контромарки в життя немає.
Та лишаю позаду чвари
І кажу собі - все, рушаю.
Відкриваються двері брами,
Розливається світло сходом.
Так кохання стається з нами
Без прив'язки до пори року.
І тобі, і собі посміхаюсь.
Світ новий загорну в обійми.
Не чекайте, я не розкаюсь -
Світ мене тільки справжню прийме.
І в яскраво-червоній сукні
Затанцюю на тлі світанку.
Хай позаду лишаться будні
У піщаних примарних замках...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: Наталі Рибальська