Вже осінні барви містом летять
І малюють чудову картину.
Впіймати невтомний час норовлять,
Стелять золотисту скатертину.
А юна осінь ще ніжить теплом,
Дарує незабутні відчуття.
Збирає наших друзів за столом
А сірий смуток летить в забуття.
Мила осінь тривогу сховає
І наллє у філіжанку кави.
Відновитись нам допомагає,
Видає мелодійні октави.
Ось нарешті вже тиша мандрує,
З'явилась усмішка в людей на вустах.
Театр нам виставу пропонує,
Яка замаскує до смутку шлях.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: Віктор Варварич