Краса осіння
Ув осінь теплу літо заблукало,
Аби її краси збагнути суть,
Помилуватись пізніми квітками,
Бо лиш краса й любов цей світ спасуть.
У шаль одягшись різнокольорову,
Чарівна осінь літо обняла,
Сипнула злота у ліси й діброви
І в повінь листопадну повела.
А там – всі ранки сиво-росянисті,
Дрімає тиша, зупинивши час,
Калина у рубіновім намисті
Радіє, мов засватане дівча.
Краса осіння дивна й загадкова
То зраночку туманом задимить
І попливе над сірою рікою,
То сонцем посміхнеться хоч на мить.
24.10.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2024
автор: Ганна Верес