Навідник

Ще  бій  за  вулицю  не  стих,
Бив  кулемет  з  розвалин  темних.
І  він  поспішно,  навідник,
Загнав  осколочний  в  казенник.

Яка  в  життя  його  ціна,
А  у  ворожого  тим  більше?..
Не  платить  дорого  війна,
Коли  свої  закони  пише.

Не  цінять  витончених  рис
В  розгарі  грубої  роботи.
На  спуск  безжалісно  натис
Боєць  із  танкової  роти.

Там  вибух,  полум'я  і  крик  -
Йому  яке  до  того  діло?..
Він  просто  воїн,  навідник,
Один  із  тисяч  за  прицілом.

В  його  держава  на  плечах
І  найдорожчі  за  спиною...
І  ще  далеко  не  зачах
Вогонь  нав'язаного  бою.

Чужу  піхоту  віртуоз
Змішав  з  бетоном  і  землею.
А  танк  по  вулиці  проповз,
Зайняв  новий  рубіж  за  нею.

Боєць  ворожий  грузовик
Ловив  старанно  в  перехрестя.
Він  просто  воїн,  навідник,
Людина  гідності  і  честі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2024
автор: Леонід Луговий