Я йшов під листям лип — повільно жовкне.
Між стовбурів красивих деревець грайливий
Осінній вітер гладив трави — шовк —
І ніс униз пташок прощальний приспів.
Княгиня Осінь знов обряд веде.
Палітру теплу в ліс застиглий ллє — свій подих.
Холодний шум шле мрячність крізь етер,
І сонце сонне з хмар напівпрозорих сходить.
Пора чарівна золотих дерев
Великим спокоєм мене зачарувала.
За мрій красою повела в мли шерех —
Натхненням віршувать обдарувала.
2017--2018
переклад 22.06.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2024
автор: Редріх