Чи то прихильність, чи любов

*  *  *

Чи  то  прихильність,  чи  любов,
щоб  не  було  –  життя  розсудить,
а  поки  судять  просто  люди…
і  перепало  нам  обом.

Тим,  що  душа  моя  мовчить,
сама  обманюватись  рада,
в  німому  просторі  відради  
німими  буквами  кричить.

Хоч  і  думок  потік  стрімкий.
твою  свободу  вже  не  рушу,
угамувала  майже  душу,
та  все  ж  біжать  кудись  рядки.

Одним  із  сонячних  Світил
ти  був  і  є,  й  довіку  будеш.
«Не  забувай»  –  шепочуть  губи
до  того,  хто  мені  світив.

Причалів  гідних  кораблю!
А  я  притихла,  вже  не  млію,
надії  більше  не  лелію,
й  свою  любов  тепер  люблю.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2024
автор: на манжетах вишиванки