А ДНІ ЗА ДНЯМИ ЛЕТЯТЬ

А    Осінь,  так  пахне  грибами  в  отаві...
Опалим  листячком  в  золотім  багрянцю.
Сонечко  всміхнулось    між  хмар  у  заграві
Запрошує  на  осінній  бал  до  танцю.

Ще  вчора  я  йшла  угору  на  вершину,
А  нині  йду  ,там  де  ллють  дощі  —  униз.
Не  оминути  заметіль  ,хуртовину...
По  коліна  снігів,зимовий  каприз.

А  дні  за  днями  летять  ,як  листя  з  дерев
Осінь  дарує  красу    —  блаженну  мить.
Приходить  золота  осінь  —  для  дам  королев
У  мінорній  ноті  музика  дзвенить.

Хай  знайде  струну  октави  явір  скрипаль,
Щоб  насолодитись  музикою  зір.
Прожене  з  душі  ностальгію  ,  сум,  печаль...
Зігріє    сонечко  теплом  з  синіх  гір.

Згорає  у  полум'ї  вогню  мить  —  життя
Падає  вниз  з  дерев  кленове  листя.
Відлітають  птахи  рано  у  небуття
Біла  зима  приходить  на  обійстя.

У  круговерті  швидкоплинного  життя
Біжать    роки  шалено  наче  коні.
Все  минає...  стирає  у  порух    буття...
Час  сипле  білий  сніг  на  наші  скроні.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2024
автор: Чайківчанка