Щоби звучало гордо «Україна»
Україно!
Крізь сивину задимлених століть
Ти йшла, себе рятуючи, до волі,
Руйнуючи імперії ту кліть,
Котра ламала людям їхні долі.
Ти йшла не день, не два – ішла віки,
Долала все, аби здобуть свободу.
Був часто досвід боротьби гіркий:
Викошувався цвіт твого народу.
Але ти йшла, замкнувши геть уста.
Приниження терпіла, підлу зраду,
Й ця місія твоя була свята –
Боролася, аби воскресла правда.
Твоя мета – утвердитись в житті
Як самостійна правова країна,
Старалася не схибити в путі,
Щоби звучало гордо «Україна»!
Сьогодні закривавлений твій слід,
Политий материнськими сльозами,
Ти ж подвигом дітей дивуєш світ…
Кричить земля під їхніми хрестами.
20.10.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демидеико
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2024
автор: Ганна Верес