Це ж треба…

Так  мене  покохала,
Що  забув  я  одразу  
Про  свої  причандали
Та  чужі  перелази.
Так  мене  захотіла  
Будь-коли  без  упину,
Що  до  тебе  зраділо
Поспішав  я  щоднини.
Милувала  недремно  
Й  так  годила  дбайливо,
Що  ні  мрій  потаємних,
Ні  захоплень  бурхливих.
Вже,  крім  тебе,  не  чую  
Та  не  бачу  нікого,
Бо  взаємно  люблю  я
І  не  знаю  знемоги...

Віктор  Кучерук



Як  змогла  ти,  нівроку,
Так  мене  покохати,
Що  "наліво"  ні  кроку
Не  зроблю  тепер  з  хати?..
Причандали  забуті
Та  чужі  перелази,
Всі  коханки  у  скруті,
Усі  семеро  зразу...
Так  мене  захотіла,
Що  себе  не  впізна́ю  —
Розчиняюся  в  тілі,
Кожен  раз,  як  у  раю.
Так  дбайливо  годити
Вміють  лиш  в  Амстердамі,
Хоч  по  горло  вже  "ситий",
Та...  люблю  до  нестями!  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Патара