Дуже ніжно люби, обережно тримай за руку.
Протікай поміж пальців, лоскотанням дрібних мурах -
в єдине своє, що не має в житті передруків...
Дуже чесно молись, у думок невідомих рядках.
Дуже ніжно люби! Міцно, вперто ступай. Не слухай,
що шепочуть чужі, непрожиті в цій долі очі.
І, якщо раптом десь здоганяють лихі розрухи,
страх тримає, а ти не втискайся в гучне пророче.
Дуже ніжно люби! Будь відвертим собі про своє.
Грайливо цілуй і цінуй без зухвалості масок.
Дуже ніжно люби... Так буває лиш раз... щоб твоє...
Дуже бережно... Знай, це людину найбільше красить.
#Людмила_Мартиненко ❤
Вересень 2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Людмила Мартиненко