Знайшов у полі ховрашок наповнений зерном мішок.
Він в кожну нірку зазирав. "Чий це мішок?" - ховрах питав.
Хазяїна таки знайшов. Зерно віддав. Насправді так.
А от ховрах... забіг на поле. На чуже. Там гарне житечко
росте. От він його гризе й гризе... І в нори наносив свої.
Здавалося б, достатньо. Ні!
Ой, скільки згриз, в нору забрав. Чужу він ниву зіпсував.
Стільки б не з'їв, якби своє. Коли ж згризе він те, що є?
Й поміж людей буває так.
Є не один між нас хом'як.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Надія Башинська