Нас везуть на смерть ешелонами…

Нас  везуть  на  смерть  ешелонами.
А  попереду  біль  і  страх.
Ми  вмираємо,  хто  з  прокльонами,
Хто  з  молитвою  на  устах.
Хто  фортуни  знаком  помічений,
Той  вціліє  в  пеклі  війни.
Прийде  він  додому  скалічений,
Не  діждеться  хлоп  сивини.
Нещасливець  в  пеклі  не  виживе.
Долю  не  об"їдеш  конем.
Щось  душі  торкнеться  невидиме
Й  спалахне  все  тіло  вогнем.
А  Голгофа  нам  Богом  суджена.
Кожен  має  СВІЙ  хрест  нести.
А  війна,  зі  смертю  одружена,
До  спасіння  нищить  мости.
На  війну  женуть,  як  худобу,  нас
Ті,  хто  має  владу  земну.
Та  коли  нарешті  настане  час
Й  переможе  Бог  Сатану?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Leskiv