Нас везуть на смерть ешелонами.
А попереду біль і страх.
Ми вмираємо, хто з прокльонами,
Хто з молитвою на устах.
Хто фортуни знаком помічений,
Той вціліє в пеклі війни.
Прийде він додому скалічений,
Не діждеться хлоп сивини.
Нещасливець в пеклі не виживе.
Долю не об"їдеш конем.
Щось душі торкнеться невидиме
Й спалахне все тіло вогнем.
А Голгофа нам Богом суджена.
Кожен має свій Хрест нести.
А війна, зі смертю одружена,
До спасіння нищить мости.
На війну везуть, як худобу, нас
Ті, хто має владу земну.
Та коли нарешті настане час
Й переможе Бог Сатану?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Leskiv