Чорна душа також світом йде
І за добру себе видає.
У ній люта злоба аж гуде,
Вона така недолуга є.
Заздрість у ній аж вирує,
Їй людське не миле, чуже.
Все світле вона плюндрує,
А свою злобу стереже.
Зове морок у допомогу,
Живе із лихими думками.
Будить зло і чинить тривогу.
Вона поросла будяками.
© Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Віктор Варварич