Мине війна. Її не стане.
І мир тоді у нас настане.
Ми будемо у ньому жити
І більш не будемо тужити,
А так, немов маленькі діти,
Усі ми будемо радіти
Всім серцем, а також душею
Помежи небом і землею.
Весь сум, неначе сніг, розтане.
Війна ж точитись перестане
І вже назавжди. Більш повіки
Її не буде. Мир навіки
Уже у край наш з вами прийде.
Його яскраве сонце вийде
І буде ясно так блищати,
І буде завжди зігрівати
Всіх нас своєю теплотою
Такою ніжною, такою
Приємною, що й передати
Не зможемо, та відчувати
Її ми будемо щоднини,
Щоночі теж і щохвилини,
Щомиті – протягом усього
Життя земного й лиш одного,
Тому що іншого не буде.
Настане мир, коли здобуде
Наш край жадану перемогу,
Війни пройшовши всю дорогу
І ворогів усіх здолавши,
Знов вільним і щасливим ставши.
Євген Ковальчук, 23. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Євген Ковальчук