Любисток

Життя  —  це  не  дорога  і  не  шлях,
У  ньому  ти  несеш  чийсь  прах.
Важливо  пам'ятати  страх,
Щоб  уникати  випадковий  крах.

Бажай,  що  хочеш,  мрій  про  когось,
Одну  лиш  пам'ятку  ґрунтуй:
Хтось  помирає  патріотом,
А  ти  ховаєшся  від  куль.

Провина  не  твоя  —  це  точно  знаю.
Можливо,  тебе  й  справді  хтось  кохає.
Можливо,  хочеш  на  цім  світі  жити,
Або  нема  причин  за  що  померти?

Війна  прийшла  так  знатно:
В  ній  полягло  людей  багато.
Хтось  наживається,  стає  багатим,
Тобі  ж  лишається  лише  тікати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2024
автор: Ясен