Лист до тата

Лист  до  тата

Раз,  до  сина  у  кімнатку,
Зазирнув  поважний  татко,
Сина  там  він  не  знайшов,
Стіл  письмовий  обійшов,
Кинув  погляд  на  мольберт,
І  помітив  там  конверт,
На  якому,  мов  цитата,
Лаконічний  напис:  «Тату».
У  німій,  гнітючий  тиші,
Усім  тілом  затремтівши,
Окуляри  він  дістав,
І  листа  читати  став:
«Тато  любий,  рідний  тато,
Я  покинув  нашу  хату,
Закохався  я  у  Риту,
Буду  тепер  з  нею  жити.
З  болем  у  душі  і  серці,
Зачиняю  рідні  дверці,
І  виходжу  за  поріг,
Поки  ти  прийти  не  встиг.
Знаю  точно,  ти  і  мама,
Не  сприймете  мою  даму,
Її  пірсинг  і  татухи,
Дреди  і  пробиті  вуха,
Чорний  шкіряний  прикид,
То  для  вас  страшенний  стид,
І  що  жінку  полюбив,
Ваших  з  мамою  років.
Та  вона  моя  кохана,
Моя  мила  і  бажана,
Гарна,  ніжна  і  тендітна,
І  вже  трішечки  вагітна…
В  неї  в  лісі  є  хатинка,
Там  народимо  дитинку,
Дрова  є,  на  зиму  стане,
Поки  вже  весна  настане.
Рита  світ  мені  відкрила,
Жити  весело  навчила,
Розказала  такі  речі,
Що  я  і  не  знав,  до  речі,
Що,  наприклад,  конопля,
Зовсім  не  шкідлива  для,
Для  дітей  і  для  дорослих,
Треба  знати  міру  просто.
Ми  розчистимо  полянку,
І  засіємо  ділянку,
Як  зберемо  урожай,
То  настане  справжній  рай.
А  все  те,  що  понад  міру,
Презентуєм  друзям  щирим,
Будемо  міняти  їм,
На  бухло  і  кокаїн.
А  ще  Рита  релігійна,
В  секту  бігає  постійно,
Ми  просити  з  нею  будем,
Бога,  щоб  створив  він  чудо,
Геть  від  ранку  до  обіду,
Щоб  зцілив  її  від  СНІДу,
І  від  гепатиту  С,
Будемо  просити  це.
А  за  мене  не  хвилюйся,
Я  тут  якось  розберуся,
Я  ж  не  хлопчик,  не  дитина,
Вже  п’ятнадцять  твому  сину.
Довга  не  буде  розлука,
Ще  побачиш  своїх  внуків,
Ну,  пока,  тисну  долоню,
Люблячий  синочок  Льоня…
P.S.  Тату,  не  вхопи  інфаркт,
Це  не  правда,  лише  жарт,
Я  у  друга  через  хату,
Просто,  я  хотів  сказати,
Що  є  речі  більш  страшніші,
Ніж  мій  табель,  поміж  іншим,
Він  в  шухляді,  у  столі,
Подзвони,  коли  мені,
Можна  вже  прийти  додому,
Без  синців  і  переломів».  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2024
автор: Костянтин Вишневський