Раптом вповз, і де він взявся,
І до влади присосався.
Він літав на літаку,
Батько гускі й гусаку,
В батискафі опускався,
Десь в помиях поплескався,
Щуку вудив на Алтаї,
Їхав "Ладою" по краї.
Хокеїст і футболіст,
Каратист і дзюдоїст.
В церкві із попом молився,
Із шаманами водився.
Керував комбайном в полі,
Танцював з дітьми у колі.
Щось там тринькав на фоно,
Отаке то ось воно.
Шизанутий ще й упертий,
Він вирішує як вмерти.
Йдіть й згоріть від міни в танку,
Краще ніж пиячить зранку.
Що не слово скаже - бреше,
Й далі язиком він чеше.
Всесвіт хоче захопить,
Сам тремтить і хоче жить.
Заглянуть йому у очі,
Смерть побачиш там і ночі.
Та до нього підійти,
Ти не зможеш, чорта з три...
Подивись, надув він щоки,
Приховать щоб свої роки.
Губки звисли слимаками,
Щось показує руками,
Жарти - хлопця з підворотні,
Біля нього таких сотні.
Рідке лизане волося,
Відкіля воно взялося?
То невже нікчемне диво,
Проста жінка породила.
Здох би в ембріоні краще,
Не було б цього нещастя.
Якщо є там хтось Високо,
Хай націлить своє око.
Де його там охорона?
Підкладіть йому під трона.
Трішки нітротолуола.
Чи чогось добавте в воду,
Буде Людям те в угоду.
Може новачка, чи дусту,
Щоб не було йому пусто.
Знищіть вірусне це тіло,
Воно ж гірше чикотіло.
Він же хоче в рай запекло,
То відправте його в пекло.
Амінь.
В. Небайдужий, 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2024
автор: Небайдужий