Сумую я, бо ще триває
У нас страшна війна,
Що в грудях серце розриває
І душу розпина.
І краю смуткові немає,
Як і війні, яка
Ще точиться, іде, минає.
Вона украй важка.
Ми ж ворогам не здаємося,
Тому що не з таких.
Щосил, сміливо вкрай б’ємося
Усі ми проти них.
Свій край ми гордо захищаєм,
Бо він один у нас.
Всіх ворогів ми подолаєм.
Настане мирний час.
Війна закінчиться навіки
У нашому краю.
Ми в мирі житимем повіки,
Неначе у раю.
Життю ми будемо радіти
Його усяку мить.
Радітимуть і наші діти.
А нині ще щемить
У грудях серце. Ми сумуєм,
Свій коротаєм вік,
Та ворогам не подаруєм
Свій рідний край повік.
Його ми мужньо захищаєм,
Бо він один у нас.
Як ворогів усіх здолаєм,
Настане мирний час.
Війна мине і вже повіки
Не буде більш її,
Тому що прийде мир навіки
До нашої сім’ї.
Євген Ковальчук, 23. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2024
автор: Євген Ковальчук