Сіль душі

Ми  генеруємо  тепло.
Наповнюємось  так,  щоб  аж  по  вінця!
Так,  щоб  аж  через  край  пролитись,
тамуючи  спрагу.
..........
Очі  -  дзеркало  душі,
а  руки  -  крила.
Вони  віддають.
Пригортають
і  пам'ятають...
.....
Тож  нехай  буде  хмарно!
Нехай  туман  котиться  узбіччями,
а  різниця  температур  заковує  вікна.
Знаю...
Тепло  з  моїх  сторін  
примандрувало,-  
де  захована  сіль  душі.

30.10.2024р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2024
автор: Іванюк Ірина