Якось треба тебе забути,
Якось будемо жити далі,
Розібрати "чому" по пунктах,
Відпустити усі деталі,
Відповісти на всі питання
Чи залишити їх як вічні,
Подивитись на НАС востаннє,
Доторкнутися до обличчя.
Загасити зелений вогник,
Не дивитись чи ти в мережі,
Твою посмішку, наче поклик,
Не сприймати в самотній вечір.
Якось треба тебе віддати,
Відпустити в життєве море.
Підсвідомо рахую дати,
Що були лише в нас з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2024
автор: Марина Панфьорова