нікому більше я не винна

Я    ВІЛЬНА

Разок  вагомих  перемін  
включає  осінь  у  перелік,
а  повсякдення  акварелі  
вночі  підсвічує  камін.

Очима  тут  і  за  вікном
удосконалюю  полотна,
душа,  на  диво,  безтурботна  –
є  час  на  слово  і  вино.

Невідворотність  не  пече,
нікому  більше  я  не  винна,
тепло  лягає  від  каміна
легеньким  пледом  на  плече.  

Несвоєчасний  хід  конем
між  нами  звів  залізні  ґрати,
я  научилась  програвати…
Поразка  вбила  не  мене.

На  лист  розсипала  зернят,
здобути  мудрості  перлини,
і  з  серця  витерти  провини,
котрі  збентежують  щодня.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2024
автор: на манжетах вишиванки