[b][i]Туман яром під горою
Розпустив хвилясті гриви
І клубиться над водою
Сивий, хмарою, як привид.
Заблукав туман у місті:
Люди тануть в переходах,
Небеса на мокрім місці,
І сліди чужі на сходах.
Стомлено повзуть машини...
Світлофори ледь жевріють..
І реклами у вітринах
Ледве-ледве животіють...
Сів туман на лавку в сквері,
Мабуть, щоб перепочити,
І з'явились на папері
Ці слова, що не спинити.
Затихає старе місто:
Вечір дню складає шану,
І наповнюється змістом,
Завдяки йому - туману...
1.11.2024
[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2024
автор: AKM