О доленько, о журавлі пісня



А  небеса  летять  ,  летять
В  свої  краї,  в  свої  літа
І  де  мені  їх  волю  взять
Із  їх  заграв,  із  їх  світань...
Душа  –  пір'їночко  моя,
Думки  твої  й  мої  роять
Над  оксамитом  майбуття
І  днями  плинного  життя.

Приспів:
А  Місяченько  –  свідок  наш,
Добра  й  любові  ніжний  плин,
Звеш  у  дитинства  той  колаж.
Лиш  виглядаєте  з  світлин,
Татусь  й  Матуся  –  усмішки,
Так  рідні  нам  і  пам’ятні,
Що  вдень,  в  ласкаві  сутінки.
О,  як  завжди  нам  бажані.

Ця,  нам  дарована  любов,
Кораблик  в  цілім  Всесвіті  –
Крізь  всі  шторми  пливемо  знов,
Тож  Місяць  й  зорі  нам  світіть.
Світ  чорнобривців  рідних  хат,
Духмяний,  білий  –  вишень  сад
Й  поріг,  з  якого  ми  пішли:
О  доленько,  о  журавлі...  

Приспів:
А  Місяченько  –  свідок  наш,
Добра  й  любові  ніжний  плин,
Звеш  у  дитинства  той  колаж.
Лиш  виглядаєте  з  світлин,
Татусь  й  Матуся  –  усмішки,
Так  рідні  нам  і  пам’ятні,
Що  вдень,  в  ласкаві  сутінки.
О,  як  завжди  нам  бажані.

В’ячеслав  Шикалович
20.04.2021р.  –  02.10.2024р.
Мелодія  на  слова  пісні:


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2024
автор: Променистий менестрель