Ніч повна фарби і зла

Ніч  повна  фарби  і  зла.
Трепетна  й  дивна  була.
Хтось  із-під  ковдри...  І  плач...
Ніч  так  стрибає,  як  м'яч.
Гірко  самотність  біжить.
Сон  до  руки  не  спішить.
Плаче  самотня  душа.
Втрачена...  Марно  втіша.
Ніч  повна  болю,  тривог...
Де  ж  Всемогутній?  Де  Бог?
Спраглість  попросить  дощу.
Краплю...Все  злому  прощу...                
Ніч  повна  розпачу.  Геть!                          
Йди  ти,  лукавий,  ущерть.                          
Геть  з  перед  моїх  очей!                  
Бачиш  мій  гнів  сліз-ночей!          
Тяжко  просити  жалю.                            
Боже,  тебе  я  молю...                                            
Ніч  повна  фарби...  й  вогню                        
Не  залишай  мене,  мою  борню...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2024
автор: Ксенія О