ДІВЧИНА ОСІНЬ
Дівчина Осінь гуляла,
З гілочок листя зривала –
Те, яке в жовтні тримала,
В жовте й руде малювала.
Дуб майже весь оголила.
Клен і берізку побрила.
Зняла прикраси з волосся
Липи. З верби – не вдалося.
А як від праці втомилась,
Дощиком теплим умилась,
Вітром обтерлась, як птася,
І на листочки вляглася.
ЛІТО
Є у році пора така –
літо.
Його люблять
дорослі і діти.
Бо дарує тепло воно
тілу
І водоймам. В них плавати
сміло
Можеш ти, лиш під доглядом старших.
Можеш бігати, тупцяти маршем,
М’яч котити і гол забивати,
У «Квача» в дворі грати, стрибати,
Бути в майці, у шортах, як сонце
Теплим променем гладить віконце.
Можеш їсти такі смаковинки:
Абрикоси, чорниці, ожинки,
Дині, персики і виноград,
Вишні, сливи. Хто ж цьому не рад?
А ще квітів улітку багато –
В лузі, в парку, в дворі біля хати
Виростають. Дарують красу.
Їх дівчата вплітають в косу.
Сонце. Щебет птахів. Галас! Квіти!
Пречудова пора року – літо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)