Про осінь і літо

ДІВЧИНА  ОСІНЬ

Дівчина  Осінь  гуляла,
З  гілочок  листя    зривала  –    
Те,  яке  в  жовтні  тримала,
В  жовте  й  руде  малювала.

Дуб  майже  весь  оголила.
Клен  і  берізку  побрила.
Зняла  прикраси  з  волосся  
Липи.  З  верби  –  не  вдалося.  

А  як  від  праці  втомилась,
Дощиком  теплим  умилась,
Вітром  обтерлась,  як  птася,  
І  на  листочки  вляглася.

ЛІТО

Є  у  році  пора  така  –  
літо.
Його  люблять  
дорослі  і  діти.  
Бо  дарує  тепло  воно  
тілу
І  водоймам.  В  них  плавати
сміло
Можеш  ти,  лиш    під  доглядом  старших.
Можеш  бігати,  тупцяти  маршем,
М’яч  котити  і  гол  забивати,
У  «Квача»  в  дворі  грати,  стрибати,    
Бути  в  майці,  у  шортах,  як  сонце
Теплим  променем  гладить  віконце.  
Можеш  їсти  такі  смаковинки:
Абрикоси,  чорниці,  ожинки,
Дині,  персики  і  виноград,
Вишні,  сливи.  Хто  ж  цьому  не  рад?
А  ще  квітів  улітку  багато  –  
В  лузі,  в  парку,  в  дворі  біля  хати  
Виростають.  Дарують  красу.
Їх  дівчата  вплітають  в  косу.  
Сонце.  Щебет  птахів.    Галас!    Квіти!
Пречудова  пора  року  –  літо!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)