ти зводиш поглядом своїм
немовби квіти зрання на світанні
співають пісні добрі солов'ї
на ганку в затишку і на прощанні
змарнує думку плідний чародій
не дасть затамувати подив
твій подих мов ласкавий і не свій
зоря у небесах дарує продих
вже сонце в поцілунках затаїлось
і хмари закружляли в небесах
немовби віра і надія затужила
тобі сказати маю в пелесах
кохана моя Леле мов гагілка
весняна квітка чудодійна та струнка
неначе погляд твій лунає стрімко
узваром радує усмішка чуйна і дзвінка
ти поглядом вируєш мою душу
сказати тобі слово маю я
немов у серце раниш ти і душиш
даруєш силу слову в майбуття
неначе вогником в душі з'яскришся
і погляд твій немовби вартовий
у пристрастях моїх немов здійснишся
і запалає щастя мов у казці світовій
ти зводиш поглядом своїм
немовби квіти зрання на світанні
співають пісні добрі солов'ї
на ганку в затишку і на прощанні
25.01.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький