Вокзальний клопіт: радість чи печаль?
Стоять дві тіні на сирім пероні.
Коліс об рейки заскрегоче сталь
і понесе у млу нічну вагони.
Ти будеш виглядати у вікно.
Але чи зможеш долю в нім уздріти?
Зігріє трохи кров терпке вино
і ледь прив’ялі та живі ще квіти.
Краплини ліхтарів ковтає скло,
розхристаних дерев безлисті віти.
Звикаєшся із виміром – було,
але і в нім потрібно якось жити.
03.11.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2024
автор: Микола Соболь