Примітка. “Батон” – позивний станції перекачки фекальних вод,
який, чомусь ніхто не “горить” бажанням охороняти.
Батон не всім чомусь годиться,
Бо там не чистая водиця,
Із міста в трубах затікає,
Та й далі геть собі тікає.
Субстанція, що є в Батоні,
Навіть в прісній воді не тоне,
То суть, що у пекельну мить,
В вогні, Те точно не згорить.
Повітря дійсно пахне, Диво!
Літають мила аромати,
І дух такий, що не впізнати...
Тарані запах, пахне пиво,
Дух віскаря, букет тут винний,
Гуляє у повітрі дивний.
Ще й дорогою ковбасою,
Кетою й чорною ікрою,
Балик із риби і м'ясний,
На вибір, жирний, чи пісний.
Враз, сирним запахом поперло,
То так, що аж дИхання сперло.
Мівіна класна, є харчі,
Та й спати є де уночі.
Шановні Друзі Добровольці,
Ви всі такі прекрасні хлопці.
Ловіть оцю щасливу мить,
Щоб на Батоні послужить.
І нас щоб завтра замінить.
В. Небайдужий. 2024 р.
Із пережитого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2024
автор: Небайдужий