Сідало сонце на спочинок

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mX64t_qo8t8[/youtube]

Сідало  сонце  на  спочинок,
Та  хмари  фарбами  ще  грали.
Ти  зупинись  хоч  на  хвилину,
Бо  можеш  диво  це  прогавить.

Неначе  пада  сонце  в  море,
Торка  вже  в  котре  цю  безодню.
Іще  недовго  й  геть  потоне,
І  поєднається  з  водою.

Та  горизонт  іще  в  загравах,
Міняють  хмари  кольори.
Характер  інший  тепер  мають.
Злились  в  єдиний  колорит.

Неспішно  обрій  вже  темніє,
Картинка  в  спогадах  жива.
Осінній  вечір  тихо  мліє.
Такі  бувають  тут  дива!

Маленькі  хвилі,  ніби  діти,
Спішать  до  берега    гуртом.
А  Місяць  їх  давно  помітив,
Свій  промінь  кинув  їм  слідком...




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2024
автор: Н-А-Д-І-Я